Мій рідний край

село Олександрівка

Тепер є храм і в Олександрівці 

            6 грудня 2010 року в Олександрівці було Храмове свято. Традиційно день освячення місцевої церкви в усі часи визначався - Днем села. А 6 грудня православний світ згадував князя Олександра Невського, захисника північних кордонів Русі.

            В перше це свято віри візначалося в уже в новому храмі. Доречним буде нагадати що це приміщення безкоштовно передає церкві Раєвська Маргарита Львівна. Вона мешкає в Харкові, а її мама є прихожанкою цього храму. Святкове богослужіння провели благочинний восьмого округу, протоієрей отець Богдан разом із отцями Віталієм, Федором, Григорієм, Андрієм та Діонісієм. Найбільшою радістю можна назвати те, що у цьому селі церкви не було ніколи. І саме за наших часів тут освячено Божий дім на честь канонізованого воєна, переможця Олександра Невського.

стаття з газети "Зоря" за 11 грудня 2010 року

Стараннями меценатів і народу

            В селі Олександрівка ніколи не було свого храму. Але про те, що він повинен там бути, люди говори вже багато літ поспіль на кожному своєму сході. Нарешті їхня заповітна мрія збулася. Завдяки зусиллям місцевих жителів, і зокрема Галини Пилипівни Забурдайло, в селі було відкрито прихід Святого Благодійного князя Олександра Невського. Віруючий лад з радістию прийняв молодого, але дуже енергійного й сумлінного священника - ієрея Діонісія, який всім своїм серцем підтримує добрі наміри мирян й робить все для того, аби виправдити їхні надії. Олександрівці, як і більшість їх земляків, свято шанують духовність своїх предків і щиро прагнуть до її відродження.

            Доки в приміщені, виділеному під храм, здійснювався ремонт, служба проводилася в одній з кімнат місцевої сільради. На проблеми церкви відгукнулося багато людей. Велику фінансову допомогу надав голова ФГ "Альфа" Віктор Іванович Бєлінський. За його кошти було замовлено проект майбутнього храму, зроблено опалення приміщення. Жодного разу не відмовив він і в інших проханнях, навіть, якщо це були найменші дрібниці.

            Свій посильний вклад у святу справу внесли головний інженер НВФ "Сінтал-Д" ТОВ "Конгрессівський цукровий завод" Олег Васильович Гура та жителі Харкова Дмитро Трущеньов, Алла та Юрій Ткаченки, а також місцеві фермери Андрій Олексійович Щербак, Василь Іванович Чумак, приватний підприємець Олександр Іванович Клименко, житель сел. Золочів Руслан Мар'єнко, житель с. Скорики Петро Гузеватий, а також Людмила Євгенівна з Харкова, Тетяна з Москви, Тетяна Солошенко з Уссурійська. Протягом майже двох літ свої пожертвування на храм робили й самі мешканці села.

К. Таволжанська

с. Олександрівка

стаття з газети "Зоря" за 11 грудня 2010 року